Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. За загальною редакцією В.С.Білецького. 2001.
вицвіркувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
вицвітання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вицвітати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вицвілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до вицвісти. || у знач. прикм. Невиразного кольору; безбарвний … Український тлумачний словник
вицвісти — див. вицвітати … Український тлумачний словник
вицвітання — я, с. Дія за знач. вицвітати 1) … Український тлумачний словник
вицвіт — у, ч., діал. 1) Цвіт, квіти. 2) перен. Кращий витвір, краща частина чого небудь … Український тлумачний словник
вицвіло — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
вицвіт — іменник чоловічого роду діал … Орфографічний словник української мови
вицвіркувати — ую, уєш, недок., розм. Цвірчати щосили … Український тлумачний словник
